Яремче вперше згадується 1787 року в так званій Йосифінській метриці – першому поземельному кадастрі Галичини – як присілок с.Дори. В присілку Яремче (1787) проживало 7 родин дорівчан: Петра Бойка, Івана Гнатіва, Федора Савчука, Миколи Стуса, Григора Стифурака, Григора Штифурака та Андруха Халашнюка.
В окреме
село Яремче виділилося в 1895 році після будівництва залізниці Делятин – Вороненко. В 1894 році тут був побудований один з найбільших в Європі арковий залізничний міст з прогином 65, 0 м у просвіті, розрахований інженерами Станіславом Косинським і Зигмундом Кулькою за теорією пружних арок на основі досліджень товаритсва австрійських інженерів у Відні. На жаль, в 1944 році під час Другої світової війни міст був зруйнований. Розквіт Яремче як курортної місцевості розпочався 1894 року.
До 1899 року було зведено п'ятдесят дерев'яних і мурованих вілл. Їх власниками були пани Барауцевич, Бик, Чекалюк, Е.Фішлер, М.Фішлер, доктор Гелертер, доктор Градер (дві), Гальперн, Гірш, Кавецький, княгиня ЮліанаПужиніна, Козловський (дві), Кеглер (дві), аптекар Крижановський, Лам (дві), радник Луцький, Медушинський, Карл Обст, радник Огірко, Перфецький, Рапацька, начальник збирачів податків Розенфельд, Шайнер, Скшинський, Скупневич, інженер Шпорек (сім), радник Штенцель, Таллер, доктор Волянський, Збосіл, Згігляр (дві), Зофалова (дві). В середньому будівництво однієї вілли коштувало 7 000 корон.
Яремче все ще було присілком Дори. Бажання стати окремим населеним пунктом було велике. 25 серпня 1896 року створений туристичний клуб «Клуб Яремчанський», головою якого став радник Зонненвенд. Маркувалися стежки для прогулянок в гори, зроблено сходинки до водоспаду Пробій, визначено місця для риболовлі. «Клуб Яремчанський» робив все, щоб привабити відпочиваючих і нарешті відділити
Яремче від Дори.
Під час літнього сезону відкрито поштову контору. В 1899 році видавець Леон Забалевич організував випуск газети «Яремче», яка виходила раз на тиждень і тільки в відпочинковий сезон. В 1902 році станіславський фотограф Артиховський у своїх двох віллах відкрив фотосалони. Він також продавав листівки з видами Яремче.
Незважаючи на те, що
Яремче все ще не було відділене від Дори, в 1900 році відбулися перші вибори «літнього» війта. Нам став емеритований радник крайового суду Владислав Луцький. Місцеві газети в 1902 році писали, що
Яремче розвивається завдяки Луцькому, котрий не жаліє сил для піднесення його розвитку. Завдяки йому збудовані павільйони для відпочинку, проведено серпантинну дорогу до печер Довбуша, для Яремче відведено 250 моргів державного лісу.
У 1905 – 1906 роках в Яремче відпочивало за сезон 1500 чоловік, що приносило власникам вілл до 200 тис. корон щорічно. Затрати на будівництво вілл окуповувалось за 3 – 5 років.
У 1907 році випущено
путівник по Яремче. Для відпочиваючих влаштовували фестини, концерти, ігри тощо. Такі фестини відбулись, наприклад, 11 серпня 1907 року в районі ресторану Ланкоча біля водоспаду. Була багата лотерея (розіграно 500 призів), відбувся концерт військового оркестру з Станіслава, небо заполонили повітряні кульки, ввечері була зроблена ілюмінація водоспаду, підготовлена різномаїта програма забав.
В загальному доходи «Клубу Яремчанського» щорічно сягали значної суми – наприклад, від фестину – 1048 корон, з квитків за відпочинок в спеціально відведених для прогулянок місцях – 513 корон, за продаж місць для риболовлі – 88 корон, з продажі листівок – 67 корон.
Часто влаштовувались в
Яремче і різноманітні концерти. Так, в 1906 році перед
мешканцями Яремче і літниками виступив з концертом львівський академічний хор. Тут виконували пісні оперний співак Недем, співачка з Риги Ерне Санадау і улюбленець львівської публіки гуморист Троянівський.
Відомі відпочинкові бази в Яремче
